«Ну що, Наталіє, закривайте оте своє WordFactory…»
Цитати великих клієнтів
Щойно почався весь цей хайп довкола GPT, знайомі не на жарт розхвилювалися за долю нашої контент-студії. Усі питали, чи не спостерігаємо ми зменшення кількості замовлень. Чи не пішли від нас усі до роботів. Чи є нам що їсти…
Як ми й очікували, GPT з’їсть частку ринку «текстів, які ніхто не читає». Але всім іншим GPT-чат використовувати не хочеться з різних причин:
- Реакція пошукових систем. Дуже великі сумніви щодо того, як пошуковик сприйме такі тексти. Нижче ви прочитаєте про експеримент Олександра Павлуцького, який показав, що пошукові системи надають перевагу текстам, написаним людьми.
- Неекспертність. Не сам факт використання ШІ для написання текстів, а тривалий курс пошуковиків на експертність текстів, авторитетність автора, E-A-T, E-E-A-T, також складно сумістити з написанням текстів за допомогою GPT. Машини не в змозі швидко створити, прокачати експертність автора, надати тексту ознак наявності особистого досвіду.
- Репутаційні ризики. GPT дуже косячить у всьому, що стосується фактів. Він може не взяти до уваги найновіші актуальні дані. Може сприйняти за чисту монету пропагандистське першоджерело. А розписуватися за написане потім вашому бренду.
- Помилки. У текстах, згенерованих українською мовою, ви знайдете і «грона рук», і «луснувші економічні міхури».
Глибше дослідити те, як саме пише тексти штучний інтелект, нам довелося, коли клієнт написав: «Ну що ж, WordFactory, знайшов у вашому тексті фрагменти, написані за допомогою штучного інтелекту… Від вас такого не очікував!» Отож, ми розібралися, якими сервісами перевіряють текст на штучність і чи можна їм довіряти… Але про все по порядку.
Мовні моделі на основі штучного інтелекту — доволі суперечливий винахід людства. Коли компанія OpenAI відкрила вільний доступ до свого сервісу ChatGPT, світ відреагував змішаними почуттями. Щодо спеціалістів у сфері диджитал-маркетингу, то, з одного боку, новий швидкий і дешевий спосіб генерації контенту їм сподобався. Однак, з іншого боку, вони стривожені тим, що штучний інтелект може відібрати у них роботу. І тому виникає важливе питання: хто переможе в цьому протистоянні людини та машини?
Що таке ChatGPT і чому навколо нього стільки галасу?
Абревіатура GPT означає «породжувальний попередньо тренований трансформер». Від такої розшифровки легше не стає, а тому варто пояснити суть мовної моделі простими словами. На відміну від звичайної комп’ютерної програми, штучний інтелект не пише тексти за попередньо заданим алгоритмом. Замість цього його навчають так, як це робили б із людиною.
Нейронна мережа опрацьовує величезну кількість матеріалу — її розробники кажуть про 570 ГБ текстової інформації, що приблизно відповідає 2,5 мільярдам середньостатистичних сайтів. Вловлюючи закономірності, вона вчиться імітувати процес написання текстів людиною. Саме імітувати, адже можливості сучасного штучного інтелекту сильно обмежені.
Найцікавіше, що GPT продовжує навчатися і після релізу. Нейромережа аналізує діалоги з користувачами та корегує свої алгоритми. Звичайно, в цьому процесі беруть участь і розробники. Наприклад, після кількох скандалів вони взялися навчати штучний інтелект толерантності.
ChatGPT — не просто дорога іграшка. Створюючи його, компанія OpenAI поставила за мету генерацію текстового контенту для наповнення сайтів, розробки чат-ботів, написання інструкцій та пошук відповідей на поширені питання.
Отже, відразу після релізу сервісом скористалися тисячі фахівців — інтернет-маркетологи, копірайтери, вебмайстри та SEO-спеціалісти. Вони були здивовані тим, що модель писала зв’язні тексти, готові до розміщення на сайтах. Окрім того, нейронна мережа зробила для них якісні рерайти, підвищивши відсоток унікальності до бажаного показника.
Здавалося б, після цього ринок копірайтингу мав би завалитися, залишивши без роботи сотні тисяч працівників. Але реальність виявилась більш оптимістичною. Штучному інтелекту поки не вдається повністю замінити людину через певні нюанси його роботи. Розберемося докладніше, які саме.
Як отримати доступ до ChatGPT?
Віднедавна компанія OpenAI надала українцям доступ до свого сервісу та навчила штучний інтелект спілкуватися українською. Отже, сьогодні скористатися ним дуже просто. Вам достатньо перейти за посиланням та зареєструватись.
Вам необов’язково навіть вигадувати логін і пароль. Сервіс підтримує реєстрацію за допомогою акаунтів Microsoft та Google.
Під час реєстрації вам необхідно вказати номер телефону. Ще кілька місяців тому українцям доводилось звертатися до друзів та партнерів за кордоном, але зараз система приймає номери, що починаються з префіксу +380.
Інтерфейс ChatGPT виглядає мінімалістично. Основну частину екрана займає інформація про можливості та обмеження нейромережі, а внизу можна побачити рядок запиту. Праворуч розташована панель керування з записами попередніх діалогів та дуже простим меню.
Щоб зробити запит, потрібно набрати його в рядку внизу екрана. Звичайно, можливості нейронної мережі обмежені, про що прямим текстом каже розробник. Але навіть у такому форматі вони вражають. Штучний інтелект розуміє складні команди. Наприклад, вміє розпізнавати посилання, витягувати з них текстові матеріали. Подивимось, як він упорається з рерайтом статті про органічний лінкбілдинг.
Відео показує, що ChatGPT бадьоро береться за таке завдання і виконує його в рази швидше за середньостатистичного копірайтера. Ба більше, давши йому запит, ви можете згорнути вікно і займатися своїми справами. Чому ж тоді нейронна мережа так і не отримала широкого визнання у сфері диджитал-маркетингу?
Що не так із ChatGPT?
Перша проблема була очевидною з самого початку. Останні дані, за якими навчали мовну модель, датувалися червнем 2021 року. Тому немає сенсу запитувати в неї про нещодавні події — вона навряд чи дасть адекватну відповідь.
А якщо все ж спробувати, то побачимо другий недолік, який виявляється ще більш важливим і неприємним. Наприклад, ми спробували запитати нейронну мережу про топові українські конференції у галузі SEO 2023 року. Відповідь не дуже нас потішила.
З п’яти подій три виявились уявними. Тобто штучний інтелект просто домислює певні факти, про які не має уявлення! Його можна порівняти з дитиною, яка хоче вразити дорослих своїми знаннями. Замість того, щоб визнати свою необізнаність, ChatGPT починає прибріхувати.
А тепер уявіть, що буде, якщо створити чат-бот на основі штучного інтелекту для медичного центру, гарячої лінії поліції чи служби психологічної допомоги. Це буде справжнє повстання машин проти людини, хоча й без злого наміру. І навіть якщо не вдаватися до таких драматичних прикладів, ефект від використання мовної моделі може бути негативним.
Справа в тому, що сучасний пошуковий алгоритм Google побудовано на базі формули EEAT — Experience, Expertise, Authoritativeness, Trust, тобто досвід, експертиза, авторитетність і довіра. Вигаданий досвід — раз, фактологічні помилки — два, сумнівна авторитетність — три, відсутність довіри — чотири. Отже, на цьому етапі поліпшити свої позиції у пошукових системах за допомогою штучного інтелекту не вийде.
Інженери Google вже встигли заявити, що застосування ChatGPT суперечить правилам компанії. Однак пізніше вони пом’якшили свою позицію та уточнили, що йдеться лише про використання низькоякісного контенту, який не перевіряється редакторами.
А третя проблема потребує більш докладного вивчення, адже вона може взагалі перекреслити успіх ваших проєктів у найближчому майбутньому.
Як пошукові системи ставляться до ChatGPT?
Наразі мінуси штучного інтелекту полягають саме у фактологічних помилках. За допомогою нейронних мереж сьогодні генерується величезна кількість текстових «заглушок», які публікуються для формування масивів посилань. Вони дійсно працюють — ChatGPT значно зменшує терміни та вартість виведення сайтів у топ пошукової видачі. Однак інженери Google та провідних технологічних компаній натякають, що незабаром усе зміниться.
Навіть спеціалісти компанії OpenAI визнають, що штучний інтелект може бути шкідливим. Вони пообіцяли створити систему маркування, яка дасть змогу пересічному користувачу відрізняти тексти, написані нейронними мережами та реальними авторами. А пошукові системи вже думають над санкціями для автоматично згенерованих матеріалів.
Уже зараз розробляються системи, які дадуть змогу виявляти контент, створений за допомогою ChatGPT. Коли вони запрацюють достатньо ефективно, Google може запровадити санкції проти сайтів, які надто покладаються на штучний інтелект. Експерти кажуть, що це буде досить широкий діапазон покарань — від зниження рейтингу до тимчасового бану.
Отже, проведемо експеримент із рерайтом, який написав для нас сервіс ChatGPT. По-перше, перевіримо його унікальність:
Текст виявився унікальним на 85%. Це допустимий, але не ідеальний показник для якісного рерайту. А тепер головне — чи можна точно визначити, що контент згенерований автоматично? Для цього ми скористалися чотирма різними сервісами.
Writer.com вважає, що 97% контенту було написано людиною. Прикро, але не всі сервіси працюють однаково ефективно.
Contentatscale.ai починає щось підозрювати. Його увагу привернув той факт, що нейронна мережа підбирає слова, яких від неї очікують. Що частіше зустрічається таке слово в інтернеті, то більша ймовірність, що воно буде наступним у нашому тексті. Люди так не пишуть. Однак сервіс все одно дає 80-відсоткову ймовірність того, що матеріал написаний автором.
Gltr.io вдається до складного математичного аналізу. І він виявляється ефективнішим за інші алгоритми. На скриншоті зеленим підсвічено слова та фрази, які з високою імовірністю підібрані штучним інтелектом. Графік зверху демонструє, що вони становлять переважну більшість. Отже, нас спіймали на махінаціях із нейронними мережами.
Oryginality.ai нещадний до нашого рерайту. Сервіс на 99% впевнений, що для його генерації використовувалась одна з GPT-моделей. Цікаво, що саме ті фрагменти, які система вважає написаними людиною, є неунікальними.
Щоб дізнатись, наскільки точно визначається автоматично згенерований контент, перевіримо оригінальну статтю за допомогою найприскіпливішого сервісу:
Цього разу ми отримали 95-відсоткову ймовірність того, що авторство тексту належить людині. І це доводить, що вже сьогодні можна досить ефективно виявляти контент, написаний штучним інтелектом. Залишилось тільки визначити межу, за якою починатимуться санкції пошукових систем.
Ефективність ChatGPT на практиці
Сервіс давно є у відкритому доступі. І вже є перші кейси застосування штучного інтелекту в SEO. Керівник компанії NX-Agency Олександр Павлуцький поділився з нами результатами власного експерименту.
Протягом пів року SEO-спеціалісти розмістили на сайті з оглядами азартних ігор 100 текстів. 50 з них були написані копірайтерами, а 50 — сервісом ChatGPT. Останні перевірялись, редагувались та допрацьовувались співробітниками компанії.
Експеримент показав, що штучний інтелект програв битву копірайтерам. Результати були невтішними для ChatGPT:
- Усі 100 статей були проіндексовані. Але майже всі копірайтерські тексти отримали покази в консолі Google, тоді як 20 автоматично згенерованих були проігноровані користувачами.
- Більшість авторських текстів має стабільні кліки, а нейронні — тільки 8%.
- Три статті копірайтерів вийшли в топ за низькочастотними запитами. Жоден із матеріалів ChatGPT не отримав таких результатів.
Водночас, на думку Олександра Павлуцького, не варто повністю відкидати ідею використання штучного інтелекту в інтернет-маркетингу. Поза межами експерименту спеціалістам компанії вдалось досягти відмінних результатів у лінкбілдингу та просуванні за мікронизькочастотними ключами.
Тому остаточний висновок можна сформулювати так. Усі статті під пріоритетні ключі мають писати копірайтери. Їхні послуги коштують у 7 разів дорожче, ніж застосування ChatGPT, однак воно того варте. Другорядні тексти для розбудови масиву посилань, використання неконверсійних ключів та ультранизькочастотної семантики можна довірити штучному інтелекту. Але згенеровані ним тексти потребують вичитки та редагування. Якщо заливати їх на сайт без перевірки, вони можуть залишитися неіндексованими.
Що ще може ChatGPT?
Попри всі обмеження й нюанси, можливості штучного інтелекту можна назвати вражаючими. Продемонструємо це простим прикладом. Ненав’язливо попросимо мовну модель зробити рерайт статті ще раз, використовуючи те саме формулювання.
Ось початок першої спроби:
А ось перший абзац другої версії:
Як бачимо, нейромережа вибрала інший підхід до генерації нового тексту. Це означає, що з її допомогою можна отримати майже необмежену кількість унікальних рерайтів одного матеріалу. Недивно, що сервіс так активно експлуатують спеціалісти в галузі PBN, які займаються розбудовою приватних мереж для лінкбілдингу.
А як ChatGPT справляється з українською? Попросивши перекласти статтю, ми отримали не зовсім той результат, на який очікували.
Навіть якщо не звертати увагу на відверту «механічність» тексту, в око впадає слово «ланка», яке нейронна мережа вважає українським аналогом «посилання». Але, висловивши своє обурення штучному інтелекту, ми отримали доволі цікавий результат:
Отже, до стандартних інструментів редактора можна додати ще один — машинне навчання. І хоча ChatGPT досі поступається людині, довести до нього свою думку легше, ніж до більшості копірайтерів.
Висновки: чи буде повстання машин?
Видихайте — механічна революція відкладається. ChatGPT — це, швидше, ефективний та зручний інструмент у галузі диджитал-маркетингу, ніж повноцінна альтернатива копірайтерам. Згенеровані ним тексти підлягають ретельній перевірці, корегуванню та редагуванню. Іноді цей процес займає не набагато менше часу, ніж написання матеріалу вручну, особливо коли йдеться про експертну статтю.
Хоча зараз Google не застосовує санкцій проти автоматично згенерованих текстів, незабаром позиція компанії може змінитися — про це свідчать заяви її інженерів. Окрім того, використання штучного інтелекту без перевірки та редагування може призводити до публікації матеріалів із фактологічними помилками. Цей крок порушує правила пошукових систем, що тягне за собою покарання різного масштабу — від зниження рейтингу сайту до тимчасового бану.
Однак експеримент Олександра Павлуцького показує, що в деяких сферах вже можна користуватися ChatGPT, не чекаючи на появу досконаліших версій мовної моделі. У лінкбілдингу, просуванні за ультранизькочастотними запитами та інших задачах SEO вона дає змогу суттєво знизити витрати — вартість написання 1000 знаків ChatGPT приблизно в 7 разів нижча, ніж у середньостатистичного копірайтера.
Отже, ChatGPT — це такий самий інструмент, як молоток. Ним можна забивати цвяхи, а можна трощити все навколо. Вибір, як завжди, за вами.
