Як оптимізувати процес копірайтингу, щоб створювати більше якісного контенту вчасно і в межах бюджету

Ти прочитаєш це за 13 хвилин(и)

За час свого існування контент-студія WordFactory виконала понад 10 000 завдань для 2000+ клієнтів, зокрема прямих замовників (інтернет-магазини, виробничі та сервісні компанії), SEO-студій, digital-агенцій, маркетплейсів. Звісно, ми «підглядаємо» успішні практики щодо створення та керування контент-відділами, цікавимося «як там у них». І сьогодні на підставі результатів опитування digital-експертів хочемо поділитися інформацією про те, як виглядає процес створення контенту та як працюють відділи копірайтингу в різних компаніях. Читайте — тонну практичної користі гарантуємо!

У нашому опитуванні взяли участь компанії з обсягом замовлень на копірайтинг і рерайтинг від 500 000 символів на місяць. Більшість стверджують, що замовляють понад 1 000 000 знаків. Для загального розуміння: один автор у середньому виконує щодня від 10 000 до 15 000 символів якісного тексту з нескладної тематики. 500 000 символів — це стовідсоткове завантаження для 2 копірайтерів на місяць. 1 000 000 — відповідно, для 4. Насправді для такого обсягу робіт залучається більше фахівців: автори різних тематик, аналітики, редактори, SEO-фахівці.

За нашим досвідом, за обсягів до 1 000 000 символів 5 авторів і 1 редактор легко впораються з ними за допомогою звичайної пошти, ікселя та гуглдоків. 1 000 000 символів тексту на місяць — це той обсяг, коли вже є сенс замислюватися про автоматизацію.

Процес копірайтингу: етапи

Процес копірайтингу може виглядати так:

• спілкування з клієнтом, заповнення брифу разом із клієнтом;
• складання ТЗ для автора;
• вибір автора;
• аналітика. Тут може бути «зарито» все, що завгодно: від генерування детального SEO-завдання до «ручної» перевірки топу видачі на задану тему. Від аналізу всього, що вже написано конкурентами та колегами по ринку, до вивчення інтересів та питань потенційного читача, від аналізу ЦА до інтерв’ювання фокус-групи;
• написання тексту;
• редагування;
• видача завдання клієнту;
• робота зі зворотним зв’язком від клієнта;
• публікація на сайті;
• перевірка після публікації;
• A/B-тестування;
• перевірка результатів.

Або ось так:

• клієнт замовляє текст digital-фахівцю (SEO, SMM, контент-менеджер);
• сполучна ланка передає побажання клієнта автору (наприклад, SEO-фахівець);
• автор виконує текст;
• сполучна ланка передає текст клієнту.

Або так:

• клієнт замовляє текст;
• автор пише;
• клієнт приймає роботу.

Віктор Гуменюк, Head of SEO, студія просування сайтів SEO-Studio:

«Треба розуміти, що контент буває дуже різним, і цілі у нього бувають також дуже різними. Від спінів до створення складних інформаційних статей, де на аналіз та написання ТЗ може піти кілька годин».

Катерина Мелещенко, контент-менеджер у Landing Page Studio:

«Перед початком роботи з контентом потрібно визначити свою цільову аудиторію та її інтереси, скласти аватар користувача. Автор має розуміти, для кого пише».

Аліна Ампілогова, головний редактор full-stack маркетингової агенції NOWEDO:

«Ми дотримуємося класичної перевіреної схеми створення контенту, але при цьому під час формулювання завдання та перед написанням контенту я роблю три дуже важливі для мене кроки:

1. Пошук та вивчення аналогів заданого тексту. Проходжуся по топових тематичних сайтах і блогах, вивчаю їхній контент, зважую, який текст написано дуже вдало, як писати в жодному разі не можна, в яких місцях він провисає, який стиль і підхід будуть найсвіжішими. Подібні моменти дають змогу знайти розуміння того, що мені належить написати, як воно має виглядати, і вчитатися. Також я роблю відповідні нотатки для себе та копірайтерів, наприклад «Реферат про історію спаму НЕ ПОТРІБНИЙ» або «Цитат Гейтса НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ» (оскільки вони трапляються в кожній другій статті).
2. Запитую себе: «Які відповіді шукатимуть читачі?». В опис на сайті або статтю у блозі приходять з нагальними питаннями, і якщо людина не отримає того, що шукає, вже у перших рядках, далі вона не читатиме.
3. Запитую себе: «Як зробити це цікавим?». Адже, якщо людям потрібна подача інформації в лоб, є Вікіпедія. А нам треба ще й відрізнятися від багатьох інших схожих за тематикою сайтів і блогів».

Антон Троненко, керівник відділу маркетингу https://m-code.com.ua/:

«Кожен окремо взятий проєкт проходить через наш відділ маркетингу, де аналізується ринок, проводиться аналіз конкурентів, вибирається напрям і стиль контенту. Тут формується контент-план, а з ним і ТЗ на тексти. Контент-план і ТЗ переходять до копірайтера (або кількох). Тут нічого нового, люди просто роблять свою роботу — пишуть тексти. Далі вступає редактор, який перевіряє отримані тексти на помилки, звіряє їх із ТЗ та контент-планом і, якщо потрібно, повертає тексти на доопрацювання. Якщо все гаразд, тексти передаються кінцевому споживачеві, тобто клієнту чи відповідальному за подальший етап роботи».

Максим Везденев, керівник відділу керування проєктами https://turboseo.net.ua:

«Якщо коротко, то:

• Отримуємо вихідні дані щодо особливостей клієнта.
• Формуємо ТЗ для копірайтера.
• Віддаємо копірайтеру.
• Написання, перевірка на помилки та унікальність копірайтером.
• Отримуємо текст.
• Вичитування, перевірка на помилки, перевірка унікальності, відповідність ТЗ.
• Публікація на сайті та перевірка клієнтом або віддаємо клієнту, він схвалює, потім публікуємо.

Зрозуміло, що в процесі створення тексту копірайтер обійде не один сайт, щоб отримати більше вихідних даних. Таке відбувається майже завжди, навіть незважаючи на те, що клієнт дає вихідні дані щодо особливостей свого товару, посилання, де це можна подивитися, іноді навіть специфікації у PDF. Але недостатньо просто отримати все це, важливо подивитися, як це подається в цьому сегменті, як там таку саму тему висвітлюють конкуренти. Якщо це лендинг, то тут якість тексту і його подача збільшуються в рази, тому важливо мати можливість переглянути особливості поведінки користувачів із такими текстами, іншими словами, подивитися теплову карту. Якщо є доступ до однієї із систем аналітики, то це не проблема, а якщо ні? На допомогу приходить https://heat-map.co/. Так, тут є свої обмеження, сервіс видає інтуїтивно можливі теплові зони, але все одно це краще, ніж нічого. Сьогодні копірайтинг для комерційних проєктів — це вже й інтернет-маркетинг, а не лише журналістика та правильний зміст, спрямований на свою цільову аудиторію».

Надія Кищенко, інтернет-маркетолог https://luxeo.com.ua/:

«Підготовка ТЗ для копірайтера.

Написання тексту.

Перевірка тексту на технічні характеристики.

Перевірка тексту на смислові характеристики та читабельність.

Доопрацювання (за необхідності).

Розміщення тексту».

Владислав Наумов, Head of SEO https://inweb.ua/:

«Створення контенту можна умовно поділити на такі етапи:

• Аналіз ніші.

На першому етапі створення контенту SEO-фахівець докладно вивчає тематику й основних конкурентів у видачі пошукових систем. Його основним завданням є зрозуміти інтент користувача та зібрати список блоків інформації, які дадуть відповідь на всі питання користувача в межах статті. На виході він отримує структуру статті, яку має написати копірайтер.

Приклад структури для статті «Еміграція з України до Європи — варіанти та складності переїзду»:

1. Основні причини еміграції українців.
2. Перспективи імміграції до ЄС.
3. Які документи будуть потрібні?
4. Основні шляхи та помилки про імміграцію в ЄС (шлюб — у негативному ключі, робота — коротко, біженство — у негативному ключі, ПМП та ВНЖ за інвестиції).
5. Види ВНЖ за інвестиції (з правом роботи та без, бізнес та для фінансово незалежних у ключі — краще зверніться до професіоналів).
6. До яких країн ЄС простіше іммігрувати українцям? (до 500 символів, візуальний блок країн-послуг ВНЖ і ПМП у ЄС).
7. З якими проблемами доведеться зіткнутися (оформлення документів, продовження ВНЖ, мова, менталітет, медицина, страховка, юридична сторона, житло та ін.).
8. Висновок (навіщо йти складним шляхом?).

У результаті виконання цієї роботи копірайтер знає, про що йому писати, що спрощує його завдання, а SEO-фахівець отримує якісну статтю, де описано всі необхідні аспекти.

• Складання технічного завдання.

SEO-фахівець для кожної статті складає технічне завдання, в якому зазначаються:

• Базові вимоги. У кожному технічному завданні для написання контенту вказуються базові вимоги, які копірайтеру не можна порушувати.

Приклад вимог:

1. Кожен текст повинен мати понад 95% унікальності за вказаним сервісом перевірки на плагіат.
2. Обов’язково потрібно рівномірно розподілити всі ключові слова за текстом.
3. Не варто використовувати спамні конструкції на кшталт «купити мобільний телефон недорого в Києві з доставкою». Під час написання контенту не можна використовувати більше двох ключових слів поспіль.
4. У тексті не повинно бути помилок і хибодруків.
5. Текст потрібно структурувати. Дуже важливо розділяти текст на абзаци, додавати списки та заголовки.
6. Можна збільшити або зменшити кількість символів на 200.
7. Кількість символів. Виходячи з аналізу ніші, SEO-фахівець розраховує, який обсяг статті має бути. Беремо середнє значення, виходячи з конкурентів у топі.
8. Структура статті. Складається, виходячи з аналізу ніші.
9. Ключові слова. На підставі текстового аналізу проставляємо діапазон входжень кожного ключового слова та словосполучень. Також, використовуючи інструмент Ultime Keyword Hunter, фахівець вибирає додаткові слова, які формують тематику статті — так звані LSI-слова та фрази.
10. Внутрішні лінки. У завданні ми також вказуємо внутрішні посилання, які копірайтер має органічно вписати в контент. SEO-фахівець підбирає 3–5 посилань на релевантні документи, на які слід проставити посилання з метою поліпшення розподілу ваги та пришвидшення індексації. Здебільшого ставимо посилання на суміжні категорії чи пріоритетні товари.
11. Приклади хороших статей. SEO-фахівець під час аналізу тематики виявляє основних конкурентів і надає копірайтеру список хороших статей з тематики, щоб він міг орієнтуватися на подану в них інформацію.
12. Написання контенту.

Після складання технічного завдання копірайтеру та узгодження його з клієнтом завдання передається на реалізацію. Якщо тематика дуже складна, просимо клієнта заповнити бриф із написання контенту, щоб врахувати всі нюанси та побажання. Цей бриф передається копірайтеру разом із завданням.

• Перевірка та корегування.

Після виконання завдання SEO-фахівець перевіряє виконання завдання та відповідність тексту ТЗ. Якщо написано якісно і немає зауважень, тексти передаються клієнту на узгодження та внесення правок за потребою».

Хто бере участь у процесі копірайтингу?

Найбільші команди зі створення текстів — у контентних проєктах. Максимально розширено це виглядає так:

• клієнт;
• Account Manager;
• маркетолог;
• SEO;
• контент менеджер;
• копірайтер;
• редактор (літературний чи коректор);
• редактор-експерт;
• дизайнер;
• спеціаліст із постингу.

Або так:

• клієнт;
• копірайтер;
• клієнт.

Аліна Ампілогова, головний редактор full-stack маркетингової агенції NOWEDO:

«SEO-фахівець + копірайтер + редактор + знову SEO-фахівець. Чому так? Тому що тільки коли SEO-експерт пройдеться по тексту і підтвердить, що ключові слова стоять правильно і є у заголовках, можна зітхнути спокійно і публікувати. Для створення контенту для сайтів та лендингів керуємося такою схемою: SEO-фахівець + копірайтер + дизайнер + редактор + дизайнер.

На власному досвіді переконалася, що працювати з дизайнером під час створення такого типу контенту потрібно обов’язково, адже йому потім розміщувати все написане. Якщо ви заздалегідь обговорите прийнятний розмір і кількість абзаців, з яким йому зручно працювати, то полегшите йому завдання і свій час заощадите. Бережіть своїх дизайнерів, думайте про них і вчіться думати як дизайнер. Це дуже корисно під час роботи в digital-форматі».

Антон Троненко, керівник відділу маркетингу https://m-code.com.ua/:

«Усього існує кілька зв’язок:

• клієнт — менеджер — SEO-фахівець — копірайтер — редактор — SEO-фахівець;
• клієнт — менеджер — копірайтер — редактор — менеджер — клієнт;
• клієнт — менеджер — маркетолог — копірайтер — редактор — контент-менеджер.

Обов’язкова зв’язка для внутрішніх проєктів: маркетолог — копірайтер — редактор — контент-менеджер».

Максим Везденев, керівник відділу керування  проєктами https://turboseo.net.ua:

«Наприклад, треба написати текст про кріплення. Менеджер дізнається всі нюанси з цього питання у клієнта:

• Які саме кріплення?
• З чого вони зроблені?
• Навіщо вони потрібні?
• Що з їхньою допомогою можна прикріпити?
• Якими є їхні характеристики (яку максимальну температуру витримують, чи можна їх використовувати за полярним колом та на екваторі, яка марка сталі тощо)?
• Де їх застосовують (з прикладами)?

Тобто створюється перелік питань, завдяки яким потім можна буде скласти ТЗ, на основі якого копірайтер зможе написати текст.

Далі отримані дані обговорюються з оптимізатором і маркетологом, створюється ТЗ, після чого воно передається копірайтеру з поясненням усіх моментів, обговорених раніше. Якщо щось незрозуміло, влаштовуємо зустріч із залученням більшої кількості співробітників, задіяних у проєкті. Після цього текст пишеться, видається оптимізатору. До перевірки тексту однозначно залучаються редактор, оптимізатор і менеджер. Найчастіше залучається весь ланцюжок, який брав участь в обговоренні.

Зрозуміло, що текст для картки товару та текст для головної сторінки або УТП відрізняються, але загалом створення тексту відбувається за однаковими алгоритмами. Якщо однотипного товару тисячі тисяч, то написання такої кількості унікального корисного контенту стає дуже важким завданням, у цьому випадку краще робити короткий опис із зазначенням відмінностей, наприклад різні діаметри кріплення та марки сталі з таблицею технічних характеристик.

Будемо реалістами, навіть якщо текст суперовий і містить усі необхідні описи товару, його все одно не читатимуть усі без винятку відвідувачі або прочитає 1 людина з 10, тому що під час купівлі саморіза або шурупа покупець часто вже знає, що йому потрібно, і дивиться саме на таблицю характеристик, а не на текстовий опис».

Надія Кищенко, інтернет-маркетолог https://luxeo.com.ua/:

«Проджект-менеджер, SEO-фахівець, копірайтер, контент-менеджер. У разі специфічної тематики залучається клієнт чи експерт у цій галузі».

Процес копірайтингу: що можна автоматизувати?

У тому, на які складники можна розкласти процес створення текстів, ми вже розібралися. А тепер про те, як створювати більше контенту, робити його якісніше та швидше. Як удосконалити процес?

• Спілкування з клієнтом, заповнення брифів із клієнтом.

Найскладніше автоматизувати заповнення брифу. Ми в WordFactory мріємо про якийсь чарівний шаблон, який підійшов би всім клієнтам, під усі типи завдань, але поки що його не придумали. Максимально універсальний бриф, який ми використовуємо, можна завантажити тут: https://wordfactory.ua/tz.doc. 31 грудня під бій курантів ми завжди загадуємо лише одне бажання: щоб клієнти реально заповнювали цей бриф.

Також ми неодноразово хотіли розробити онлайн-калькулятор вартості наших послуг. Але завжди упиралися в те, що здебільшого клієнт не до кінця розуміє, чого хоче. Він може сформулювати завдання як «потрібен лонгрид на 500 символів» або «зробіть переклад», а насправді потрібен переклад із унікальністю та SEO-оптимізацією тексту. Все це ми з’ясовуємо, спілкуючись із клієнтом.

• Складання ТЗ для автора та аналітика.

Тут все набагато простіше. Спеціальні сервіси чудово допомагають зробити аналітику, дізнатися, що цікавить читачів, побачити, що вже написано колегами по цеху, скласти ТЗ з урахуванням усіх параметрів за обсягами, ключовими словами, кількістю входжень.

Віктор Дебулат, CEO в SEO.G:

«Наша робота ґрунтується на даних. Збираємо максимум за документами з топу пошукових систем, починаючи від обсягу контенту та всіляких там входжень, закінчуючи екзотичними метриками на кшталт «емоційне забарвлення», «інформаційна повнота» тощо. У цьому допомагають різні парсери та скрипти, які вантажать дані в таблички. Найкрутіші тули, якими не вміє користуватися більше половини ринку, — MS Excel та Google Sheets. Вчіть Excel!».

Ахмад Дахлалла, СЕО digital-агенції Great Pro:

«Наш SEO-фахівець використовує кілька інструментів для збирання ключових фраз. Найзручніший, на нашу думку, сервіс — Key Collector».

Денис Китайчук, SEO Analyst в Webline Promotion:

«Зі створенням контенту стикаюся під час складання ТЗ та самостійного його написання в особистий і корпоративний блоги. У випадку ТЗ використовую Google.Таблиці, де є заздалегідь заготовлені шаблони з основними вимогами, які доповнюються для кожного конкретного випадку.

Метод ключових слів за середнім із топу давно не працює, і я навіть не згадаю, коли він працював. Відчуття, що його просто всім нав’язали. Перестаньте використовувати це. Цей метод — не оптимізація часу для створення контенту, а марнування ресурсів.

А як тоді писати контент? Використовувати вивантаження із топу. Воно необхідне для упорядкування поетапного плану тексту. Входження ключових слів, звісно ж, потрібні, тому знаходжу 1–2 прямих конкурентів, які відповідають вимогам: хороше охоплення, видимість + інші фактори та використовую схожі входження у себе. Не говорю, що це правильний метод. Правильного методу немає. Це лише відправна точка, яка мені говорить набагато більше, ніж метод середнього за топом».

•  Вибір автора.

У WordFactory працюють постійні автори, перевірені роками. Також у нас є база авторів за складними специфічними тематиками, яких ми залучаємо до особливо складних проєктів, де важливою є професійна експертиза. Але компаніям, які не мають постійного штату копірайтерів, доводиться витрачати час і на цей процес.

Як і де ефективно шукати авторів, ми писали тут: «Де шукати копірайтера».

Якщо вам потрібно багато авторів, не захлинутися у купі резюме допоможе система для автоматизації рекрутингу. Свого часу ми використовували e-staff.

• Написання тексту.

Найкращий спосіб оптимізувати процес — викинути з процесу людину, доручивши завдання роботам, онлайн-сервісам, crm-системам. Але роботи ще не навчилися писати тексти краще за людину, і нас це дуже тішить.

• Редагування та перевірка тексту на відповідність ТЗ.

Існує багато сервісів перевірки граматики, але ми наполягаємо, що їх потрібно використовувати лише як додатковий інструмент перевірки. Фінальне літературне редагування має робити людина, редактор. Як вибрати редактора для сайту, ми розповідали в блозі Netpeak.

Тарас Стадницький, CEO WebPROFIT:

«Найкраще виходить оптимізувати процес перевірки текстів. Основні критерії, які перевіряються сервісами: унікальність, кількість знаків, щільність ключових слів, водність, орфографія. Більш складні показники перевіряються спеціалістами, і це займає певний час. Зараз дуже важливі такі нетехнічні критерії, як повнота розкриття теми, актуальність інформації, смислове навантаження та ін. Тому на першому етапі формується мета написання матеріалу і обов’язково перевіряється ТЗ, пізніше перевіряється/вичитується готовий текст і за потреби корегується/дописується».

Максим Везденев, керівник відділу керування проєктами https://turboseo.net.ua:

«Користуємося готовими рішеннями, але не так часто, як раніше. На щастя, у нас копірайтери працюють за своєю спеціалізацією не один рік, і їхній досвід дає змогу працювати активно та ефективно».

Workflow

Отже, найбільш автоматизованими є такі етапи процесу копірайтингу:

• формування SEO-ТЗ для копірайтера;
• аналітика;
• часткова перевірка якості тексту.

Але головний біль — автоматизація workflow. Це і є те, чого замовникам контенту найбільше не вистачає. У більшості випадків рулить звичайне листування поштою та в googledocs. У разі обсягів від 1 000 000 знаків на місяць легко захлинутися в рутині.

Тому наші респонденти, які замовляють понад півмільйона знаків на місяць, зазвичай використовують Bitrix, Jira, Worksection, Trello. Але готові рішення дають змогу лише бачити картину за всіма відкритими проєктами та умовний відсоток виконання загалом. Далі все впирається у те, що процес копірайтингу в кожної компанії свій, унікальний.

У когось у процесі беруть участь лише копірайтер і клієнт-менеджер. У когось клієнт-менеджер, сеошник, автор, редактор, дизайнер, адміністратор сайту, керівник компанії, клієнт. І тут починається:

• Надіслав копірайтеру завдання. Він його отримав? Взяв у роботу? Чи не побачив?
• Текст у автора в роботі. На якому етапі? Коли буде готово?
• Щось у тексті не підійшло чи потрібно внести правки, чи побачив автор вимоги редактора? Чи працює?
• Автор виконав завдання о 18:01, коли менеджер уже пішов на тиждень у відпустку. Як не забути, що тексти потрібно надіслати?
• Віддалені автори та редактори працюють цілодобово, а менеджер лише у робочий час у будні. Виконані о 18:01 п’ятниці завдання чекатимуть на відправку до 9:00 понеділка?

Уникнути всього цього допоможе лише автоматизація workflow.

Алекс Бочков, CEO в Labiteam.com:

«Наразі використовуємо Worksection для трекінгу завдань, туди додані всі наші райтери. Колись використовували Trello, але він себе віджив. Ми маємо свій самописний таск-менеджер і в Noplag, але він ще дуже сирий. Коли закінчимо, думаю, що весь writing assignments переведемо туди».

Чого ще не вистачає для максимальної оптимізації процесу копірайтингу?

Ольга Татаринова, Founder https://seofirst.pro:

«У наявних рішеннях не вистачає:

• аналізатора топу за заданими ключами для визначення середніх показників (обсяг тексту, кількість повторень, частка входження ключових слів);
• автоматичного підбору LSI-ключів;
• автоматичної перевірки можливості просування зазначених ключів на одній сторінці (порівняння з результатами кластеризації за топом);
• кращої якості перевірки на унікальність тексту (порівняно з індексом гуглу та власною базою);
• потрібного нам опису кроків і вимог для копірайтера та критеріїв для самоперевірки».

Аліна Ампілогова, головний редактор full-stack маркетингової агенції NOWEDO:

«Мені гостро не вистачає версії Grammarly для української мови. Це дуже зручна система, з якою мені було легко взаємодіяти під час роботи з англійськими текстами. Хотілося б чогось подібного приємного у використанні та керуванні, з великою базою даних і рекомендаціями».

Володимир Лучанінов, Product Owner playtini.ua:

«Ми купуємо зовнішні рішення, якщо вони є, бо беклог внутрішніх інструментів і так величезний. Але для керування контентом не змогли знайти відповідного. Є лише шматочки, які ми вбудовуємо у наш внутрішній інструмент.

Внутрішнім інструментом теж поки що незадоволені, але є план, як зробити його зручнішим як для зовнішніх копірайтерів, так і для акаунт-менеджерів усередині компанії.

Можливості ідеального для нас інструменту для керування контентом:

• додавання завдань сеошниками та іншими замовниками, відстеження статусу;
• база даних копірайтерів з історією спілкування, замовлень, оплат;
• автоматична перевірка якості та автонадсилання на доопрацювання за недотримання таких простих умов, як розмір тексту, унікальність;
• підтримка workflow, який може включати візування акаунт-менеджерами, пруфридерами або редакторами та замовниками; Для різних завдань можуть бути різні workflow;
• інтеграція із CMS;
• статистика та звіти для менеджерів».

Досвід компаній, які використовують самописні рішення для автоматизації

Отже, ви замислилися над автоматизацією процесу копірайтингу. Що робити? Купувати готові рішення? Писати свої? За нашим досвідом (а ми були змушені створювати свою власну систему), рекомендуємо такий алгоритм:

• У разі завантаженості до 1 000 000 знаків на місяць достатньо гуглдоків, чеклістів і пошти.
• У разі завантаженості від 1 000 000 знаків шукайте готові рішення. Якщо знайдете ті, які збігаються з вашим процесом, купуйте.
• Якщо ви знайшли відповідний софт, але його вартість майже така сама, як писати свій, пишіть свій, який врахує особливості вашого проєкту. Свого часу ми знайшли майже ідеальне для нас готове рішення, але на нашу кількість користувачів тільки базова версія обходилася б у 1000 у.о. на місяць. Нам було вигідніше написати своє.
• Якщо створюєте своє рішення, автоматизуйте найскладніші та найунікальніші ділянки роботи. Так, у нас головний затик був із workflow. Коли ми його автоматизували, ми скоротили терміни виконання робіт. Також, якщо раніше один менеджер міг керувати щонайбільше 30 співробітниками, після запровадження самописного рішення він може керувати командою з 60–90 осіб без втрати якості. Пам’ятайте, що завжди є спокуса самостійно оптимізувати весь процес — від спілкування з клієнтом до розсилки задоволеності. Але створювати другий AMO чи Mailchimp не круто. Краще інтегрувати їх із вашим рішенням.

Андрій Чорний, CEO Lemarbet:

«Складним є процес сортування семантичного ядра, коли слів 700+. Тож написали свій сервіс для цього процесу».

Надія Кищенко, інтернет-маркетолог в https://luxeo.com.ua/:

«Для складання ТЗ копірайтеру в нашій компанії було розроблено документ із частковою автоматизацією. Автоматично підраховуються медіана кількості символів текстів конкурентів і щільність ключів, а також необхідна кількість LSI. SEO-фахівцеві залишається лише додати потрібні ключові слова, прописати кількість та тип їхніх входжень, підібрати LSI.

Під час перевірки тексту на технічні показники фахівці використовують спеціалізовані сервіси. Це дає змогу швидко оцінити текст, побачити помилки та описати доопрацювання. Перевірку ж на зміст автоматизувати не вийде, тому що для цього потрібна експертна думка».

Копірайтинг без копірайтерів: мрія чи найближче майбутнє?

Хочеш побудувати ідеальний процес — автоматизуй та «викинь» із ланцюжка людину. Все, що можна автоматизувати (формування ТЗ, складання шаблонних ТЗ, підбір ключових слів, планування матеріалів, перевірка дотримання технічних параметрів), потрібно автоматизувати. Але написання тексту та його редагування без людей — автора та редактора — неможливі. Про це ми писали у статті «Як вибрати редактора для корпоративного сайту». Про це кажуть і наші колеги.

Володимир Лучанінов, Product Owner playtini.ua:

«Ключовий фактор для створення якісного контенту — хороші спеціалісти».

Лайфхаки

І невеликий бонус: прості, але круті лайфхаки, які допоможуть вам зробити процес створення контенту ефективнішим.

Володимир Лучанінов, Product Owner playtini.ua:

«Щоб наочно показати клієнту, на що ми здатні, ми періодично проводимо сліпе тестування — даємо замовникам 10–20 наших текстів разом із аналогічними текстами конкурентів із TOP10 SERP. Вони вибирають найкращий, на їхню думку, при цьому не знають, які тексти написані нами, а які конкурентами. Зараз ми дійшли до того, що наші тексти на сателіти перемагають майже у половині випадків — це означає, що вони майже такі самі, як у найкращих конкурентів».

Алекс Бочков, CEO Labiteam.com:

«Головне — грамотно та зрозуміло для райтера складати ТЗ. Не завантажувати всім одного найактивнішого райтера, а завжди мати в арсеналі з десяток бійців. Усі процеси фіксувати в task-менеджері».

Катерина Городняя, копірайтер Першої Української Студії:

«Отримавши завдання, копірайтер починає пошук інформації, від якої зможе відштовхнутися (або, навпаки, на яку зможе спертися) під час написання тексту. Найчастіше це виглядає як звичайний інтернет-серфінг. Іноді це допомагає, але частіше перетворюється на марнування  часу і більше нагадує пошук голки в копиці сіна, ніж швидкий збір корисних даних. Значно пришвидшити цей процес допомагають спеціальні сервіси пошуку відповідей на питання, наприклад wolframalpha.com. Якщо ви все ж таки віддаєте перевагу інтернет-серфінгу, то використовуйте не тільки Google, а й інші спеціалізовані пошукові системи, на кшталт dogpile або boardreader — з їхньою допомогою можна швидше знайти потрібну небанальну інформацію».

Хочете ще контенту про контент? Підписуйтесь на сторінку WordFactory в Facebook. Ми ще багато всього цікавого для вас запланували.