З березня 2022 року українські digital-компанії почали активну експансію до країн Європи та США. Це логічне розподілення ризиків, більші чеки, можливості масштабування. Але співпраця з іноземними компаніями має безліч особливостей. Ми у WordFactory точно знаємо, що більшість можливих проблем лежить у площині договірної діяльності. І є ризик не те що не заробити, а ще й зазнати чималих збитків.
На жаль, не можемо назвати більшості тих великих міжнародних брендів, із якими ми співпрацювали. Але досвід такої співпраці дуже великий, тож ділимося інсайтами.
На що звернути увагу, підписуючи договір із клієнтом з Європи чи США
На все. Якщо в Україні договір — це часто тільки про підставу для здійснення оплати, то в Європі та США важливе кожне слово, кожна літера. Уважно читати все, що підписуєш, — це в принципі корисна звичка. Виписувати всі policies важливо, бо їх читають і з вас за них спитають. А ще європейці й американці люблять судитися. Позватися до суду можуть за будь-що: невиконання обов’язків, неякісну або несвоєчасно виконану роботу й навіть за якесь непорозуміння.
Як підписувати угоди з великими компаніями
Уявіть, що з маленької локальної компанії ви перетворюєтеся на міжнародну. Одного дня вам надсилає угоду на підписання Microsoft або Wallmart… Насамперед глибоко вдихніть і видихніть. А тепер читайте угоду так, ніби це не Microsoft і не Wallmart. Ніби це не клієнт вашої мрії. Ніби вам ніхто не намагається нав’язати історій на кшталт «Ой, у них там такий величезний юридичний відділ», «Та вони з усіма так працюють», «Вони не витрачатимуть дорогі людино-години своїх юристів, щоб підлаштувати договір під вас». Ми часто починаємо погодження контракту з цього глухого кута, а потім якимось дивом договір редагується і змінюється відповідно до наших очікувань.
Чим особливі стандартні контракти з іноземними корпораціями
Зазвичай стандартний договір, який вам надсилають, — це щось про все загалом і водночас ні про що. Він передбачає драконівські штрафи, мільярди ваших обов’язків, тисячі зобов’язань, відповідальність за все, що в зоні ваших компетенцій і поза нею.
Ми колись отримали контракт, у якому було прописано відповідальність і за дедлайни, і за якість цегли, і за страхові випадки працівників компанії у Копенгагені, якби вони сталися під час співпраці з нами… Головне завдання юристів корпорації — убезпечити себе від усього, що може піти не так. А піти не так може будь-що. Тому не варто погоджуватися з якимось пунктом тільки тому, що ймовірність настання описаних у ньому умов майже дорівнює нулю.
Shit can happen (авт. – D 12)
Зазвичай «вузькі місця» в договорі — це все розмите, неточне. Кожне речення, яке не несе конкретики, з договору треба прибрати. Бо потім можна роками доводити в суді, що ви з клієнтом неправильно зрозуміли одне одного.
Найнебезпечніші міни закладено в пункті про відповідальність і штрафи. Якось нас умовляли підписати контракт, у якому був такий пункт: «У разі копіювання контенту, наданого Виконавцем, Виконавець зобов’язаний сплатити штраф 50 000 доларів за кожен такий випадок». Вчитайтеся. Не йшлося про те, що виконавець копіює написаний текст. Якби хто завгодно скопіював наш текст, ми мусили б заплатити за це 50 000 доларів. Абсурд, але за кожне слово, під яким ти підписався, доведеться відповідати.
Варто уважно читати й пункт про терміни виконання робіт. Ми працюємо на підставі додатка, який є технічним замовленням. У ньому вся конкретика щодо завдання й термінів виконання. Якось клієнт нав’язував нам договір, за яким ми зобов’язані були повернути гонорар і сплатити штраф, якщо текст не буде виконано в термін, зазначений у додатку. Ми наполягли на тому, щоб описати всі ситуації, коли з нас знімається відповідальність: якщо клієнт у зазначені терміни не надає відповіді на запитання, якщо клієнт вирішив не продовжувати роботу й зупинив проєкт, якщо клієнт не знайшов можливості перевірити надані тексти протягом 1 робочого дня тощо. Таким чином, ми не відмовилися від відповідальності, але й не пообіцяли того, на що не здатні були вплинути.
Як передати результати роботи
Теж веселий пункт. Особливо з урахуванням NDA та правильного передавання авторських прав. Одна компанія наполягала на тому, що тексти будуть оплачені після їх затвердження. Далі ми мали передати тексти у двох форматах: на флешці й на папері, завіреному нотаріально на кожній сторінці, міжнародною кур’єрською службою в європейський офіс компанії. Звісно ж, усі витрати мусили покривати ми як виконавець! Ускладнювалося все міжнародною співпрацею, тобто ще й нотаріус мав бути не український. Текстів були тисячі сторінок, співпраця була розпланована приблизно на рік, а кидатися флешками й підписаними нотаріусом папірцями треба було принаймні раз на місяць… Із тією компанією ми співпрацювали довго й успішно, попередньо пошматувавши шаблон договору вздовж і впоперек.
«Та всі ж свої»
Коли ви співпрацюєте «на довірі» з невеликою фірмою, це можна зрозуміти. А от підписуючи угоду з великою компанією, беріть до уваги те, що починаєте ви співпрацю з однією командою, а завершувати можете вже з іншою. Плинність кадрів, ротація, розширення штату… Нові люди в команді замовника можуть не знати, про що, як і чому ви домовлялися з їхніми попередниками. Якісно виписаний договір, додатки, лад у кореспонденції — ваш захист.
До речі, про лад…
У чат заходить аудитор
То був один і ідеальних днів листопаду: пожовкле листя падало з дерев і шурхотіло під ногами, дмухав теплий вітерець, сонце пробивалося крізь віття… Ми з дітьми гуляли геть самі в київському парку «Перемога». Діти ганялися за білками, волали нелюдськими голосами «Come here, squirrel, I have a nut»… Аж тут ідилію порушив дзвінок клієнта: «Ну шо ж ви за ото таке WordFactory! Я ж вам вірив! А тут у нас аудит виявив капітальну нестачу. Як ви могли?»
Що сталося? У договорі й додатках було прописано домовленості про замовлення в тисячознаках. У відповідних звітах надано посилання на тексти, розміщені на сайті. Аудитор — людина проста: бачить замовлення на 2000 символів, під час перерахунку виявляє, що обсяг тексту на сайті — 1997, і б’є в набат, бо ж 3 символи не дописали!
Ми відкрили всі до одного тексти, написані для клієнта, у наших фінальних файлах. А були їх тисячі приблизно за рік співпраці. З’ясували, що «нестача» в кожному тексті не перевищувала 200 символів, а багато де навіть було на 200-300 символів понад заданий обсяг, що в сумі дало на десятки тисячознаків тексту більше, ніж було замовлено.
Аудитор знову намагався довести, що більше у нас не замовляли, тож і платити за надлишок ніхто не мусить. Ми ще раз пояснили, що за перевищення обсягу ТЗ додаткової плати не стягуємо.
Вийти із ситуації допомогли лад у документах і записах, можливість швидко побачити й перерахувати все, що було написано. Цей лад украй потрібен, коли ви працюєте з великими міжнародними компаніями. Усі договори, угоди, звітність мають бути логічними та взаємопов’язаними.
«Усі конфлікти розв’язуються в судах Буркіна-Фасо»
Окремий слизький момент — коли ваша компанія зареєстрована в Україні чи якійсь європейській країні, а ваш замовник — у США, Африці, ОАЕ чи десь іще.
У грудні минулого року отримуємо листа від клієнта з якоюсь анкетою на 50 сторінок і коротким текстом: «Вам треба це заповнити». Питаємо у нашого правника, чи дійсно нам треба це заповнити. З’ясовується, що ні, нам не треба, бо цей документ узагалі не існує в нашій юрисдикції і містить купу запитань про якісь терміни й поняття, неактуальні для підприємств нашого типу.
Співпрацюючи з міжнародними компаніями, якщо ви знаходитеся у різних юрисдикціях, будьте готові брати консультації у правників. Перед початком співпраці намагайтеся уточнити повний перелік документів, потрібний для співпраці. Звісно, інколи може з’явитися новий формат звітів, якісь анкети, специфічні форми інвойсів чи актів. Але важливо розуміти, чи є у вас у договорі пункт про «виконавець зобов’язаний протягом усієї співпраці за першим запитом у 3-денний строк надавати всі документи, яких вимагає Замовник». Бо ті документи можуть не існувати або їх створення коштуватиме не одну сотню, а то й тисячу доларів.
