Наталія Кирик, керівник контент студії Wordfactory.ua
По-перше, це красиво! Це аргумент номер один на користь україномовного сайту.
По-друге, це ефективно. У нашій статті «Як просунути в ТОП мешти, пляцки і порохотяги» ми вказали цілу низку тематик, за якими гуглять виключно українською мовою: усе, що пов’язано з державними послугами, оформленням документів, вищою освітою, товарами і послугами на території Західної України.
По-третє, це тренд. І справа не тільки в патріотизмі. Справа в тому, що вже виросло покоління молоді, яке вчилося в школах і вищих навчальних закладах виключно українською. Ми це дуже відчуваємо, тестуючи кандидатів на вакансію авторів у WordFactory. Ті, хто пішли до школи 2000 року і пізніше, набагато краще володіють українською мовою, тому супровідні листи, резюме та тестові роботи за замовчуванням виконують українською.
По-четверте, це може стати необхідністю. В жовтні 2018 року Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61994, за яким українська мова стає державною де-факто, а російська просто не утискається. Коли закон набере чинності, поки що незрозуміло, але у будь-якому разі ще є час підготуватися.
Обговорити законопроект і порадити, як підготуватися до змін і ризиків, які він може спричинити, ми запросили наших колег з Axon Partners. На питання відповідає Крістіна Висоцька, адвокат Axon Partners.
Головне питання, яке хвилює digital-підприємців – що, для кого і як реально зміниться з прийняттям закону?
Якщо коротко
- З’явиться Національна комісія зі стандартів державної мови.
- З’являться мовні інспектори.
- У Верховній Раді депутати будуть зобов’язані виступати виключно державною мовою.
- Споживачі отримають право на надання інформації про продукти державною мовою.
- Публічне приниження чи зневажання державної мови прирівнюватиметься до наруги над прапором, гімном чи гербом.
Будь-яка ініціатива в мовному питанні відкриває скриньку Пандори й обростає спекуляціями. От і цього разу: шквал емоційної критики. Але давайте без емоцій розберемося, як вплине мовний закон на ІТ.
Розробникам
Користувацький інтерфейс на програмах, що продаватимуться в Україні, має бути лише державною мовою або офіційними мовами Європейського Союзу. Отже, готуємось платити копірайтерам і перекладачам. Така додаткова робота потребуватиме більше часу і коштів.
Розробникам, які працюють з державними установами
Усі вони мають використовувати лише україномовні продукти (сайти, софти, будь-що). І це цілком обґрунтовано. Раз уже робимо щось «gov.ua», то дбаємо про самобутність нашої нації.
Реселерам
Іноземна техніка, яка продається в Україні, повинна мати софт лише з україномовним користувацьким інтерфейсом.
Власникам веб-сайтів
Усі інтернет-ресурси, що надають послуги в Україні, повинні «говорити» державною мовою. За замовчуванням, сторінки мають завантажуватись українською. Сайт може мати опцію з вибору додаткової мови, проте лише як альтернативу. Наповнення сайтів українською має на 100% відповідати іншим мовам ресурсу.
Але найцікавіше, що це ж правило поширюється на сторінки компаній у соціальних мережах. З Фейсбуком зрозуміло, а от як мовний інспектор оцінюватиме Лінкедін чи AngelList, поки що важко передбачити.
Усе це може викликати обурення, адже виглядає так, що держава планує взяти під контроль не лише приватний бізнес, а й суверенний веб-простір. Але зачекайте, ще трохи, і перейдемо до санкцій.
Власникам інтернет-магазинів
Візьмемо інтернет-магазин з виключно російськомовним контентом. Після набрання чинності законом він повинен перекласти всі свої сторінки, включно з описами товарів, на державну мову.
Відразу зазначимо: ми – за закон. Нам як контент-студії, де пишуть і перекладають тексти, він ну дуже подобається. Але йдеться не лише про те, перекладати чи не перекладати сайт, хороший закон чи поганий… Просто у нас є клієнт, який продає цвяхи, анкери, болти, шурупи. На сайті – понад мільйон сторінок. Якщо припустити, що згідно із законом українська та російська версії сайту повинні бути як мінімум рівнозначними за обсягом, то це передбачає відчутні витрати. Нехай 1 сторінка тексту = 1 опис = 1000 символів = дуже умовно 50 гривень за переклад. Для клієнтів, у яких мільйони товарів на сайті, це витрати в сотні і навіть мільйони тисяч гривень тільки на переклад. Залежно від архітектури сайту до витрат на переклад можуть додатися і витрати на програмування, дизайн, верстку. Тому питання номер один, який ми чуємо від клієнтів, звучить так: «А що, якщо нічого не робити?».
Державна служба з питань захисту прав споживачів може видати припис про порушення вимог закону і накласти штраф у розмірі 5100–6800 грн. Якщо ж порушник не виконає умови припису, то санкція 340 гривень.
Вправа
А тепер пропонуємо розв’язати таку задачу. Уявімо, що ваш сайт не надає інформації про товари державною мовою. Що робити після ухвалення нового закону?
- Привести у відповідність сайт (рахуйте).
- Зачекати, поки прийде перевірка і сплатити штраф (5100–6800 грн).
- Дочекатись перевірки і не виконувати умов припису (340 грн).
Маєте час подумати до появи нової редакції закону.
Підсумки
- Про що закон? У поточному вигляді законопроект можна прочитати так: україномовного контенту на сайті повинно бути не менше, ніж російськомовного.
- Що закон змінює? Загальний тренд щодо все більшого використання української мови тільки посилюється.
- Що цей закон означає для мене, мого бізнесу і сайту? Для невеликих сайтів на кілька десятків сторінок з нескладною архітектурою привести контент у відповідність до закону – питання кількох сотень-тисяч гривень. Для великих е-комерс-майданчиків і всеукраїнських інтернет-магазинів це питання не тільки часу і великих коштів на переклад мільйонів сторінок, а й у деяких випадках редизайну, програмування і верстки.
- Як доведете? Хто і як перевірятиме сайти на відповідність нормам закону, поки що невідомо.
- Коли можна починати хвилюватися? Наразі це лише законопроект. Коли буде прийнятий закон, точно невідомо. Але, напевно, як завжди, раптово. Можливо, вже на піку передвиборчої кампанії. Отже, зараз саме час усе добре проаналізувати і прорахувати.
- А де плюси? Плюс у тому, що закон однозначно змусить замислитися про україномовну аудиторію. Можливо, ваш сайт вже зараз недоотримує трафік і конверсії від поколінь, які виросли з українською мовою як основною. Залежно від тематики українська версія сайту може вам дати багаторазове зростання трафіку, конверсій і продажів. Точніше про цифри, дані і статистику – в іншій нашій статті з цього циклу.