Мовні моделі для генерації зв’язного тексту мали б стати справжньою революцією у сфері інтернет-маркетингу. Однак цього не відбулось: контент так само створюють сотні тисяч копірайтерів. Ба більше, переважна більшість технічних завдань сьогодні містять заборону на використання ChatGPT та його аналогів. Чому так вийшло? Що зупинило революцію, яка мала перевернути світ? Щоб отримати максимально докладну відповідь, ми поставили ці питання українським експертам у сфері SEO та інтернет-маркетингу.
Ріки, моря й океани
Засновник SEO.ua Тарас Гуща бачить основний ризик у знеціненні контенту. Один із принципів роботи нейронної мережі — підбір слів на основі математичного очікування. Що частіше певне слово зустрічається у навчальних матеріалах, то більшою буде ймовірність його використання у текстах. У результаті, отримуємо красиві зв’язні матеріали з мінімальним рівнем користі. Тому експерт вважає, що слід «розбавляти» автоматично згенерований контент, редагуючи його і додаючи більше змісту.
Аналогічної думки дотримується й незалежний SEO-спеціаліст Владислав Моргун. Він вважає, що будь-які технологічні новинки повинні підіймати планку якості контенту, а не опускати її. За його словами, слід перевіряти кожний текст штучного інтелекту на відповідність інтенту користувача, а також на правильність використання ключових запитів і контекст їхнього вживання.
Відтоді минуло чимало років…
Юлія Несен з Teiva Systems нагадує, що GPT-моделі вчаться на попередньо відібраних для них матеріалах. У випадку з ChatGPT база даних збиралась до червня 2021 року включно. Якщо запитати в нейронної мережі щось про сучасні події, вона відмовиться відповідати чи навіть гірше — вигадає факти. Юлія вважає, що штучний інтелект не підходить для створення аналітичних матеріалів. Адже, якщо, наприклад, потрібно проаналізувати ринок нерухомості, всіх цікавитимуть актуальні ціни, а не дворічної давнини.
Такої ж думки і старший SEO-спеціаліст Jooble Ілля Черепинець. Для нього часові обмеження — дуже серйозна проблема штучного інтелекту. Крім того, він звертає увагу на такі мінуси технології:
- часті проблеми з унікальністю текстів;
- можливий переспам;
- мінімальна користь «сирого» контенту для пересічного читача.
Перше правило — не нашкодити
Артур Квак із Compas Agency наголошує на тому, що використання штучного інтелекту пов’язане з серйозними репутаційними ризиками. Фактологічні помилки, вигадані події і факти, некоректні згадки брендів і навіть негативні відгуки про певні продукти можуть відвернути від вас клієнтів. Тому він рекомендує доопрацьовувати кожний текст, згенерований в автоматичному режимі. ChatGPT — корисний інструмент у руках копірайтера, але аж ніяк не його заміна.
Роман Шмагель із Odesseo додає, що штучний інтелект просто проводить попереднє дослідження в певній сфері. Він компілює інформацію, яку автор може перетворити на якісний контент. Тобто людина зберігає свою визначальну роль, а не стає рерайтером на службі машини.
Чи варто боятися штучного інтелекту?
Проведемо невеличку аналогію. У вас є сучасний потужний смартфон. Ви можете використовувати всі його численні функції, зокрема й доступ до безмежних можливостей інтернету, або забивати ним цвяхи. В першому випадку ви отримаєте користь і задоволення, а в другому — зламаєте дорогий пристрій і пораните руки. Так само і зі штучним інтелектом. У нього є свої сценарії використання, свої переваги, недоліки й обмеження. Мовні моделі поки що не здатні генерувати якісний контент, однак вони значно спрощують роботу інтернет-маркетологів, виконуючи прості завдання та вивільняючи час для справжнього креативу.
Не варто боятись використовувати штучний інтелект для наповнення сайтів. Але необхідно усвідомлювати всі ризики, пов’язані з низьким рівнем технічної оптимізації, обмеженнями за джерелами інформації та можливою шкодою для репутації бізнесу. Тому саме ви повинні бути лідером, який дає завдання машині, спрямовує її на потрібний курс та виправляє можливі помилки.
